Дайджест

Ігор Гончаренко: "Київ повинен активно працювати на залучення зовнішніх фінансових ресурсів"

Співробітник фонду "Ефективне управління", куратор спільного з КМДА проекту "Стратегія розвитку Києва до 2025 г." Ігор Гончаренко в інтерв'ю РБК-Україна розповів про головні перешкоди на шляху реалізації Стратегії розвитку Києва,  а також про галузі в інфраструктурі Києва, в яких цікаво вкладати кошти інвесторам.

РБК-Україна: Якими можуть бути головні перешкоди на шляху реалізації Стратегії розвитку Києва? Які чинники можуть більш за інших стримувати її втілення?

Ігор Гончаренко: Аби Стратегія була реалізована, що, до речі, є найбільшою проблемою для стратегічних документів, що складаються в Україні, адже більшість з них так і залишаються лежати на полиці, потрібно, по-перше, аби ініціатива створення стратегії спочатку виходила від команди міста. Має бути бажання і воля міської влади її не лише розробити, але і виконати. Якщо такого бажання немає, то це вже ризик.

Друге - як в розробку, так і до впровадження стратегії повинна залучатися громадськість. При розробці Стратегії проводилися прилюдні слухання, враховувалися коментарі громадян, думки експертів. Тобто, якщо Стратегія є власністю міста, то це вже практично запорука успіху. На етапі впровадження потрібно продовжувати залучати експертів бізнесу і городян, але вже по конкретних проектах і ініціативах в рамках реалізації Стратегії.

Третій ризик - ризик фінансування. Природно, кожна стратегія, якщо вона амбітна, передбачає залучення значних фінансових ресурсів. Природно, в умовах обмеженого міського бюджету, таких ресурсів в міста в даний час немає, особливо, якщо брати цифри, закладені в Стратегії. Тому необхідно вже на етапі розробки розглядати різні варіанти фінансування.

А саме: залучення коштів держбюджету, залучення коштів приватного бізнесу, можливо, ґрантових грошей, співфінансування громадян в реалізації якихось окремих ініціатив (такі приклади є по всьому світу). Потрібно максимально розширити спектр джерел грошей і працювати проактивно по всіх цих напрямах.

Четвертий - це інституційний ризик, який ділиться на дві складові. Якщо немає відповідного регламентного поля, тобто, чітко не прописані процедури і процеси, не затверджені плани реалізації - це великий ризик. Затвердження Стратегії на Київраді - вже якоюсь мірою еліміновано цього ризику. Зараз Київською міською держадміністрацією розроблені і підписані плани-графіки по кожній із стратегічних ініціатив, в яких прописані терміни, відповідальні і кінцеві результати. Це перша складова інституційних ризиків.

Друга - це команда: наявність професіоналів, персоналу з відповідними навиками. В рамках реалізації Стратегії була створена група з радників при главі міськадміністрації, які відповідають за одне або за декілька напрямів реалізації. Ці радники взяті ззовні. Більшість з них працювали в бізнесі, мають експертні знання в тій або іншій сфері, всі володіють англійською мовою.

П'ятий ризик - це ризик того, що Київ є столицею і не все тут вирішує місцева влада. Центральна влада має дуже великий вплив і, напевно, багато що залежить від того, які ініціативи будуть підтримані на рівні держави. Великий плюс, що ряд крупних проектів, які реалізуються в рамках Стратегії, були зведені в ранг національних. Не можна також забувати, що все законодавче поле у нас визначається центральною владою, безліч бар'єрів не можуть бути усунені місцевими властями - в таких випадках місто може лише лобіювати, аби змінити ситуацію.

РБК-Україна: Чи вплине на втілення Стратегії зміна міської влади? Або це документ, який лежатиме в основі діяльності будь-якої влади?

Ігор Гончаренко: Тут передбачити дуже складно, оскільки у нас законодавчим полем не регламентована обов'язковість виконання Стратегії. Вона була прийнята на Київраді і, природно, цим кроком їй додали офіційний статус і зробили незалежною від тієї або іншої влади.

Все-таки документ є не власністю поточної влади, а власністю киян. Це об'єктивний документ, що не містить політичної програми. Природно, якщо через якийсь час станеться зміна влади, але ми все ж сподіваємося, що будь-який керівник, який прийде, оцінить по гідності якість цього документа і прикмет його за основу.

В той же час, ми всі розуміємо, що з часом якісь обставини можуть змінюватися і певні корегування можуть вноситися до цього документа. Але вони повинні вноситися на основі ретельної діагностики, глибокого аналізу, консультацій з експертами, аби це не було огульне рішення позбавитися від Стратегії лише ради того, аби на порожньому місці створити нову. Мені здається, що документ досить якісний і може послужити основою для довгострокової політики міста.

РБК-Україна: Що має бути пріоритетним для влади, аби максимально ефективно реалізувати цей документ? Які чинники тут можуть бути вирішальними?

Ігор Гончаренко: Я думаю, що, по-перше, все виходить з вищеперелічених ризиків.

Перший пріоритет - це необхідність ведення постійного контролю і моніторингу реалізації Стратегії з метою порівняння, наскільки ті або інші показники, закладені в Стратегії, досягаються. Це регулярний аналіз, за підсумками якого керівництво міста повинне приймати відповідні рішення.

Друге - це пріоритет фінансування. Місто повинне працювати проактивно на залучення зовнішніх фінансових ресурсів. Перший крок, досить значний, в цьому напрямі вже був зроблений - це проведення Першого київського міжнародного інвестиційного форуму.

Це має бути щоденна робота для влади, яка б забезпечила прозорість процесу роботи з інвесторами. Кожен інвестор повинен знати, куди йому звернутися зі своїм інвестиційним проектом, як буде цей проект далі проходить весь процес, хто з боку міста відповідатиме за супровід проекту, а згодом - за контроль виконання зобов'язань за проектом, як спрощуються процедури для бізнесу.

Вже створені дозвільні центри в місті, що значно полегшує для бізнесу здобуття дозвільних документів. Окрім цього, місто повинне самостійно аналізувати, які узгодження або дозволи можна спростити, а можливо навіть і відмінити.

Також місто повинне активно представляти свої інвестиційні можливості за кордоном: налагоджувати контакти з іншими країнами, проводити road show , презентації проектів, брати участь в міжнародних виставках, створювати власну презентаційну і промо-продукцию, яка просуватиме місто як місце для успішних інвестицій.

РБК-Україна: У Києві прошел Перший інвестиційний форум, на якому було багато проектів із Стратегії розвитку Києва. Як Ви оцінюєте результативність цього форуму? У які галузі або конкретні проекти, на вашу думку, найцікавіше буде вкладати іноземному інвесторові? У які проекти найважче буде залучити інвестора?

Ігор Гончаренко: Я вважаю, і це ми бачили по відгуках в пресі, що форум прошел успішно. Подія такого рівня - це перший досвід для Києва. Я думаю, що це хороший приклад для всієї України. На форум приїхали запрошені потенційні інвестори з 15 країн світу, а загалом було більше 400 людей гостей.

Сам форум - це важливий сигнал для внутрішніх і іноземних інвесторів, що Київ зробив "перезавантаження" в підході залучення інвестицій, що місто готове працювати з бізнесом в режимі взаємовигідної співпраці. Такі події позиціюють Київ на міжнародній інвестиційній карті.

Що стосується окремих галузей, то я можу сказати, що, природно, найпривабливішою для бізнесу є сфера девелопменту, яка передбачає хорошу комерційну складову, і бізнес охоче йде в цю сферу. Що стосується транспорту, то, наприклад, проект четвертої вітки метрополітену теж може бути прибутковим для бізнесу, але тут треба чітко розуміти, які умови співпраці, яка комерційна складова буде вигідна інвесторові.

РБК-Україна: Чи можна сказати, що транспортна галузь - це не найцікавіша для іноземних інвесторів дорога вкладення грошей?

Ігор Гончаренко: Напевно, просто в тих сферах, де або контроль, або власність залишається в міста, і де тарифи регулюються законодавчо і не можуть бути підвищені за бажанням бізнесу, не спостерігається активного бажання інвесторів вкладати гроші. Ми з вами розуміємо прекрасно, що на проїзд в метро не може бути встановлена будь-яка вартість, оскільки існують певні обмеження, соціальні чинники.

Те ж саме пов'язано з житлово-комунальним сектором. Не так просто залучити інвестора в той же проект по водопостачанню міста, тому що тарифи - це дуже чутлива тема, і вони не можуть бути підняті до рівня, якого захоче бізнес, тому що це пов'язано із значним фінансовим навантаженням на населення. Тут бізнес повинен робити ретельні і чіткі прорахунки, щоб розуміти, що умови, які пропонує місто, можливості, які є, дозволять отримати окупність і якісь доходи.

Тобто, транспортна сфера і сфера ЖКХ є більш-менш проблемними і в них треба шукати нові методи співпраці, зокрема, в рамках державно-приватного партнерства.

РБК-Україна: Але в Стратегії багато проектів саме в цих галузях і, аби дійти до закладених показників, необхідно вкладати багато засобів, які без інвесторів неможливо «підняти». Що повинен побачити інвестор, що для нього може бути вирішальним, аби вкласти гроші в ці сфери?

Ігор Гончаренко: По-перше, необхідно доопрацювати законодавче поле в частині державно-приватного партнерства. Є рамковий закон, який діє, але необхідно ще вносити зміни в ряд законодавчих актів для того, щоб ті види державно-приватного партнерства, які в цьому законі прописані, могли бути з юридичної точки зору реалізовуються.

Ми всі розуміємо, що в ті проекти, в які бізнес сам, можливо, не зацікавлений увійти, він увійде з участю і гарантіями міста. Тобто, місто надає бізнесу ексклюзивне право надання певного вигляду послуг, наприклад, водопостачання, а бізнес вкладає гроші в модернізацію тепломереж.

Що має зробити місто в цілому - це, напевно, спростити процес отримання дозволів і узгоджень, тому що для бізнесу - це основні обмежуючі чинники. Якщо пропаде необхідність сплати неформальних платежів і хабарів для того, щоб відкрити бізнес, значна частина фінансового навантаження на бізнес буде знята, що підвищить ефективність проектів, що реалізовуються. Плюс ще терміни здобуття дозволів, тому що, наприклад, процес здобуття дозволу на будівництво дуже довгий, і, відволікаючи свої ресурси на таке тривалий час, бізнес несе додаткові витрати.

Також має бути активна участь міста в роботі з інвесторами. Має бути створена внутрішня структура, свого роду інвестиційне агентство, яке працюватиме з інвесторами. Зокрема, робити маркетинг міста, збирати все наявні пропозиції міста, просувати їх. Це агентство, в яке звертатимуться інвестори за консультаційною підтримкою, по допомогу в доопрацюванні, оформленні проектів, які можуть бути винесені на інвест-комісію. У цьому агентстві повинні працювати професіонали і місто повинен показати, що він професійний гравець на цьому полі.

РБК-Україна: Чи планує місто створювати таке агентство?

Ігор Гончаренко: В міста вже є інвестиційне агентство, просто його необхідно підсилити, переглянути деякі функції, його робота має бути оптимізована.

Дата: 27.04.2012
Джерело: РБК Україна