Новини

Лі Со Хун: Треба більше розповідати про Україну

Лі Со Хун під час конференції «Міжнародні індекси: гарна картинка чи інструмент для ухвалення рішень?»

- Чим займається ваша корпорація та хто її власник?

- Це державна корпорація. Але у нас є своя рада директорів, і вона керує корпорацією. Це дозволяє нам не залежати від інших державних інститутів. Наша місія - підвищувати продуктивність і конкурентоспроможність країни.

- Йдеться тільки про державний сектор чи про приватний сектор також?

- Ми маємо справу з обома секторами. Власне, ми займаємося вивченням показників продуктивності. Щороку готуємо звіт («Doing Business» Всесвітнього банку). Сьогодні у нас стало набагато простіше відкривати новий бізнес - для цього потрібен усього один день. Ми покращили свій рейтинг в Doing Business до 12-го місця (у 2012 році - 14-е, для порівняння – Україна перебуває у цьому рейтингу на 137-му місці). Іноді така динаміка руху забирає час - рік чи два. Але саме місце в списку й не таке важливе.

- Ви говорили про приватні компанії. Для них послуги вашої корпорації платні чи безкоштовні?

- Є два способи. Перший - це безпосередня взаємодія (консультаційні послуги, тренінги). У цьому випадку ми беремо невелику плату, оскільки нас фінансує держава. За рік ми заробляємо близько $3 млн на таких послугах. Але є багато й безкоштовних послуг. Наприклад, ми просто робимо діагностику, чи все в порядку з продуктивністю. Це безкоштовно.

- Українець Павло Шеремета, який тривалий час працював у Малайзії, розповів, що ваш прем’єр-міністр їздить по всьому світові та переймає найуспішніший досвід інших країн. Ви теж так робите?

Так. Ми вивчаємо індекси, наприклад, з бізнес-ефективності. Дивимося, яка країна є першою в цій категорії, шукаємо причину, що саме дало можливість їй стати першою. І потім ми доповідаємо про це нашому прем’єр-міністрові. Таким чином, ми визначаємо країни для прикладу в різних сферах і орієнтуємося на них.
Орієнтуватися на успіхи інших - важливо. Але не завжди можна повторити чужий досвід. Якщо ми звертаємо увагу, наприклад, на досвід Німеччини, то він нам може не підійти. Тому що рівень розвитку у нас не такий, довкілля інше, або існує ще якась причина. Є, наприклад, національні особливості, унікальні характеристики, які й роблять країну успішною.

- Які індекси, на вашу думку, є найбільш важливими у світі? На які рейтинги ви орієнтуєтеся?

- Є три основні звіти, на які ми орієнтуємося. І кожен із цих документів по-своєму важливий. Це, передусім, Doing Business Всесвітнього банку – головний показник того, чи легко бізнесу працювати у вашій країні, які треба поліпшити регуляторні моменти, які процеси скоротити, як ви виглядаєте порівняно з іншими країнами в цьому аспекті. Це має вплив на приплив іноземних інвестицій в країну. Без інвестицій неможливе економічне зростання. Малайзія вже багато років демонструє показники росту не менш, як на 5% на рік (для порівняння - Україна завершила 2012 рік з показниками 0,2% зростання, - LB.ua).

- Високі показники для Європи.

- Так, але для Азії це не дуже високі показники. Китай має по 10% щороку, інші країни - по 7-8%.

- Філіппіни демонструють зростання майже на 7%.

- Правильно, тобто 4-6% - це не межа можливостей. Ми хочемо поліпшити умови для бізнесу, щоб до нас прийшли іноземні інвестиції. Інвестиції - це підвищення темпів зростання економіки і це робочі місця. Сьогодні у нас в Малайзії практично немає безробіття, воно становить менше 3% (в Україні - 7,5% за 2012 рік від усього економічно активного населення, за методологією Міжнародної організації праці, - LB.ua).

- Природний рівень безробіття.

- Так, безумовно, у такій ситуації нам потрібні працівники. Тому до нас їдуть мігранти з Бангладеш, Індонезії, Пакистану і М’янми. Інша необхідність - автоматизувати наші виробництва. Це підвищить нашу конкурентоспроможність на світовому рівні. А це також багато в чому залежить від інвестицій.
Другий важливий індекс - Global Competitiveness Report Всесвітнього економічного форуму (Малайзія зараз перебуває на 25-му місці, Україна – на 73-му, - LB.ua). Цей індекс дозволяє оцінити нашу конкурентоспроможність порівняно з іншими країнами. Але він базується в основному на тому, як його сприймає населення нашої країни. Цей Звіт показує, що бізнесмени з Малайзії думають про саму Малайзію. Дуже часто показники цього індексу залежать від економічної ситуації. Іноді бізнесмени дають хороші оцінки, іноді - не дуже. Але це індикатор для влади, який показує, як ті чи інші реформи сприймаються населенням. Чи необхідно більше піару, більше пояснень з боку уряду, більше інформації. Іноді відгуки не дуже хороші лише через те, що бізнес не знає, що робить уряд. Тобто нам потрібно виконувати певну інформаційну роботу, випустити буклети, пояснити свою позицію. Наприклад, зараз ми проводимо конкурс для журналістів Малайзії. Учасники конкурсу пишуть про конкурентоспроможність Малайзії, ми оцінюємо ці статті, найкращі отримують премії від нас. Цей конкурс має на меті реалізувати два моменти. По-перше, журналісти починають набувати досвід у тій чи іншій темі і розуміють місце Малайзії у світі. По-друге, широкі кола громадськості отримують інформацію. Конкурс закінчиться у вересні. Потім ми зберемо усі ці публікації й видамо однією книгою.
Нарешті, третій індекс - це World Competitiveness Yearbook Інституту розвитку менеджменту IMD (International Institute for Management Development, Україна  перебуває на 49-му місці в рейтингу 2013 року, Малайзія - на 15-му, - LB.ua). Це дуже важливий для нас індекс, оскільки він на 70% формується за рахунок кількісних показників. Ми отримуємо великий обсяг даних, за якими можемо порівняти Малайзію з іншими країнами. І це важливо для нас, тому що багато людей критикують індекси. Вони вважають, що це оціночні судження, що це неправда. А тут ми їм пропонуємо цифри, конкретні факти, з якими не посперечаєшся.

- Деякі економісти критикували Doing Business. Що ви думаєте з цього приводу?

- Знаєте, цей рейтинг показує ситуацію у 185-ти країнах світу. І, звичайно, є такі країни, які критикують індекс, тому що їхні позиції не є дуже хорошими порівняно з іншими державами. І тому деякі економісти виступають з подібними заявами. Але, наскільки я знаю, Всесвітній банк не збирається відмовлятися від цього індексу і припиняти його розрахунки, тому що він дуже впливовий. До того ж було прийнято рішення продовжувати його публікацію. Цього року індекс оновиться в жовтні. Однак деякі зміни в індексі будуть. Наприклад, останні три роки Всесвітній банк не оцінює показники зайнятості. Замість цього з’явилася оцінка з доступу до електромереж. Це важливо для багатьох країн, тому що ця інфраструктура важлива для розвитку бізнесу.

- Який регіон світу сьогодні демонструє рівень зростання економіки швидше за інші?

- Мені здається, що Азія має найбільший потенціал для зростання. Особливо Південно-Східна Азія. Ті регіони, де країни вже досягли високого рівня розвитку, не можуть розвиватися такими швидкими темпами, як Азія. Це звичайна математика. На Південному Сході маємо високий потенціал. Якщо в азіатських країнах дохід на душу населення рідко перевищує $11 тис. на рік, то в США ця цифра в п’ять-сім разів вища. Тобто у нас є простір для зростання. Інша причина - населення. У Китаї або Індії живе багато людей. І навіть невелике зростання доходів підштовхує економіку завдяки внутрішньому споживанню. Компанії всього світу прагнуть потрапити на цей ринок, тому що це готовий ринок збуту. Інша ситуація в Малайзії, Індонезії або Сінгапурі. Ці країни набагато менші, тому ми повинні працювати на експорт, а не орієнтуватися на наше населення. Світ - це наш ринок збуту. Ось чому ми маємо бути конкурентоспроможними.

- Малайзія цікавиться постачанням своїх товарів до України, інвестиціями?

- Поки що ми надто мало маємо інформації про Україну. Коли мене запросили на цей захід, знайомі в Малайзії запитували: де знаходиться Україна? З пострадянських країн ми знаємо тільки Казахстан і вже навіть почали з ним торгувати.
Та все ж один із моїх знайомих згадав про Україну. Він розповів, що його рідні вчилися тут за радянських часів. І багато інших малайців вчилися. Освітні послуги, я вважаю, ви могли б розвивати. Проте зараз втрачаєте і цю можливість. Зараз багато хто з Малайзії їде вчитися до Москви, але майже ніхто не їде до Києва. У вас цікава історія, якою ви можете привертати до себе увагу. Багато малайців могли б приїжджати до вас як туристи. Але є й певні проблеми. Немає прямого авіасполучення - мені довелося летіти до вас через Європу (є ще рейси через Арабські Емірати), досі існують візи. Вам передусім потрібно більше розповідати про себе в Азії, щоб там з’явився інтерес до вашої країни. Потрібно просувати Україну.

Дата: 18.07.2013
Автор: Андрій Яницький
Джерело: Лівий берег