Фото: finclub.net
Верховна Рада України у другому читанні ухвалила Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Документ передано на підпис президенту.
Це вже п’ятий бюджет протягом повномасштабної війни. Головний фінансовий документ країни визначає пріоритети державної політики на наступний рік: оборону та безпеку, стійкість держави, соціальний захист громадян, розвиток освіти, охорони здоров’я, підтримку економіки. Але разом з тим, бюджет, який довго не могли ухвалити через безліч критичних зауважень, не став набагато кращим – що ж ухвалили та чому він отримав стільки критики (зокрема, в очікуванні безпрецедентної міжнародної допомоги) – розбиралась кореспондентка Коротко про.
Доходи та видатки
Доходи на наступний рік заплановані на рівні 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року), видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн). Відповідно потреба у зовнішній підтримці складає 2 трлн 79 млрд грн.
Головними пріоритетами Бюджету-2026 є:
оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП); ветеранська політика – 18,9 млрд грн; соціальний захист – 468,5 млрд грн; освіта – 278,7 млрд грн; наука – 20,1 млрд грн; охорона здоров’я – 258,6 млрд грн; підтримка ВПО – 72,6 млрд грн; демографічні програми – 24,5 млрд грн; підтримка економіки – 51,8 млрд грн; житлова політика – 47 млрд грн; агросектор – 14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн).
«Попри всі виклики, Україна залишається дієвою державою – ми боремося, працюємо й виконуємо свої зобов’язання перед людьми. Цей бюджет забезпечує фінансування оборони, соціальної підтримки та розвитку економіки. Усі наявні ресурси країна спрямовує на головне – захист та обороноздатність України», – наголосив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Освіта, наука, охорона здоров’я
З 1 січня 2026 року зарплати педагогічних працівників зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська. За її словами, на підвищення зарплат вчителям у Бюджеті-2026 закладено 64,6 млрд грн.
На науку запланували 20,1 млрд грн (у першому читанні було 19,9 млрд грн). Ця сума включає фінансування для підтримки проєктів молодих вчених та підтримки найкращих наукових установ; створення центрів оборонних досліджень; виконання розробок на замовлення бізнесу.
На охорону здоров’я планують витратити 258,6 млрд грн. Йдеться про плани збільшити зарплати лікарям первинної та екстреної медичної допомоги, медикам прифронтових регіонів. Не відмовилися в уряді і від ідеї чекапу для громадян: з 1 січня 2026 року в Україні запрацює програма безкоштовних медичних оглядів для громадян віком від 40 років. На те, щоб пройти розширений скринінг стану здоров’я, учасники отримають 2000 грн безготівкової допомоги. Загалом на реалізацію програми медичних скринінгів виділено 10 млрд грн.
Як скористатися цими грошима, ми писали тут.
Курс та інфляція
У Держбюджеті на 2026 рік закладено середній курс долара на рівні 45,7 грн. У Нацбанку неодноразово пояснювали, що заявлений у бюджеті курс долара не є прогнозом або метою для регулятора. Це просто розрахунковий показник.
Експерти, опитані Коротко про, вважають, що середньорічний курс у 2026-му коливатиметься у межах 46-48 грн за долар. Протягом року можливі короткострокові просідання до 49 грн, але причин для обвалу національної валюти на сьогодні немає.
Нагадаємо, що у Бюджетній декларації на 2026-2028 роки прогноз курсу долара на кінець 2026-го складає 44,8 грн.
В макроекономічних показниках бюджету інфляція на 2026 рік вказана на рівні 9,9%. Тобто, кажуть економісти, вихід на таргет НБУ у 5% знову відкладається. При цьому навіть за таких високих показників Мінфін трохи «грається» з цифрами, наводячи індекс споживчих цін «грудень до грудня», що формує занижені уявлення про реальну інфляцію.
Наприклад, за останніми показниками Держстату інфляція «жовтень до жовтня» складає 10,9%, тоді як середньорічна інфляція (січень-жовтень 2025 до січня-жовтня 2024) – 13,6%.
Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум
Документ передбачає збільшення “мінімалки” з 1 січня 2026 році з 8000 до 8647 гривень, тобто навіть це не індекс споживчих цін.
Щодо збільшення середньої зарплати до 30 032 грн, тобто +4146 грн до 2025 року, то експерти пояснюють це зростанням базового обрахунку бюджетного сектору та вимиванням приватного, який дедалі більше йде в “тінь”.
Загальний показник прожиткового мінімуму зросте з нинішніх 2920 грн до 3209 грн. Це більше, ніж було передбачено Бюджетною декларацією на 2026-2028 роки: за цим документом прожитковий мінімум мав збільшитися у 2026 році до 3171 грн.
Для основних демографічних та соціальних груп населення прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня 2026 року складе:
діти до 6 років – 2817 грн, діти 6-18 років – 3512 грн, працездатні особи – 3328 грн, особи, які втратили працездатність – 2595 грн.
Як бачимо, суми залишилися занадто малими. Прожитковий мінімум має встановлюватися на рівні, який забезпечує фізіологічні та соціальні потреби людини, але на практиці суми трохи більше 3 тис. грн не вистачає навіть на те, щоб покрити мінімальні витрати на харчування та оплату комуналки.
Недивно, що для себе можновладці прожитковий мінімум прописали окремо. Зокрема, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, інших працівників державних органів, а також працівників податкових і митних органів, встановлюється на рівні для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.
ЩО ЩЕ НЕ ТАК?
Показники документу: несправедливі та катастрофічні
«Особистий прожитковий мінімум» – це далеко не всі дратуючі показники бюджету. У соцмережах жваво обговорюється рішення нардепів підняти собі зарплату до 200 тис. грн.
«Де скорочення державного апарату на 30%? Населення в країні менше 30 мільйонів, а до повномасштабки 42 мільйони. Ви ще збільшуєте держапарат, щоб побільше ухилянтів гріти, які нічого не створюють, не є дохідною частиною держави, і це за кошти платників податків».
«Зарплатня у 200 тисяч нардепам виглядає аморально!»
«Де підвищення заробітної плати працівникам соціальної сфери?»
«Зарплату народним обранцям до 200 тисяч? Коли ви уже понажираєтесь?».
Чималу критику викликало і продовження фінансування «Єдиного марафону».
Але, на думку експертів, в бюджеті є дійсно катастрофічні показники. Насамперед йдеться про очікування майже 3 трлн грн від міжнародних партнерів – це безпрецедентна цифра.
«Наступного року Україна потребуватиме міжнародного фінансування у сумі 2,79 трлн грн, – зауважив аналітик Олексій Кущ. – За прогнозом, дефіцит державного бюджету передбачається на рівні до 18,4% ВВП, що на 3,9 в. п. менше, ніж у 2025 році. Тобто внутрішня бюджетна дірка становить $45-50 млрд залежно від обмінного курсу гривні».
За словами аналітика, український уряд перебуває в «теплій ванні» зовнішнього фінансування, відчуваючи себе не девелопером економіки воєнного часу, а регулювальником на перехресті фінансових потоків. Утім, ситуація з зовнішнім фінансуванням у 2026-му може стати холодним душем, вважає експерт.
Щодо податкових надходжень, вони прогнозуються на рівні 2,47 трлн грн з 2,89 трлн грн загальних надходжень, тобто 85%, продовжує Олексій Кущ. Це майже довоєнний показник, який у 2021-му становив 87%. Тобто наступного року на тлі продовження бойових дій ми повертаємося в довоєнну структуру податкових надходжень, що, на думку експерта, створить значний фіскальний шок для економіки.
«Цікаво, що в планах податкових надходжень рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів становить лише 59,5 млрд грн. А міждержавне оподаткування зовнішньої торгівлі надасть в бюджет мізерні 72 млрд грн за рахунок ввізних (62 млрд грн) та вивізних (9,5 млрд грн) мит. Останній показник особливо кричущий: для сировинної країни такого масштабу збирати лише 9,5 млрд грн завдяки вивізному миту неприпустимо, – наводить цифри аналітик. – Внутрішні податки на товари та послуги становитимуть 1,4 трлн грн, або 57%, решта – це умовно податки на громадян, переважно на працю. Можна сказати, що населення та бізнес несуть податкове навантаження приблизно навпіл».
І все це на тлі роздутих соціального, інфраструктурного, інституційного, секторального економічного бюджету на 2 трлн грн, зокрема у вигляді Єдиного марафону, утримання уряду, парламенту тощо. А роздуті вони тому, пояснює Кущ, що фінансуються зовні, і тут головне – «намалювати побільше».
Чи не єдиний плюс такого бюджету полягає в тому, що його таки прийняли, і тут все за старою схемою: краще хоч якийсь бюджет, ніж ніякого. Якщо б бюджет не був проголосований, країна б опинилась на шляху до ще більшої кризи: до політичної додалась би економічна, а там, не виключено, що і військова. Блокування бюджету, коли вже горять всі дедлайни, – це невиплати зарплат вчителям, лікарям, військовим, затримка соцвиплат, скорочення програм допомоги тощо.
Інше питання – чому кожного року наші нардепи, які не забувають піднімати собі зарплати, такі надважливі питання відкладають на останні дні.
