Фото: Запоріжсталь Запоріжсталь повністю зупинила виробництво ще 11 серпня
Обмеження ЄС б’ють по Україні, водночас російська сталь досі має доступ до європейського ринку.
Українська металургія опинилася під подвійним тиском. Росія цілеспрямовано атакує виробничі підприємства, а Євросоюз одночасно скорочує можливості експорту української сталі. Про це гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков розповів в інтерв’ю італійській газеті Corriere della Sera.
За його словами, до початку російської агресії у 2014 році металургія забезпечувала близько 10% ВВП України та понад 30% експорту. Попри втрату і руйнування частини підприємств, галузь донедавна залишалася однією з опор економіки. Але останніми місяцями металургія стала однією з цілей російських ударів. Під обстріли потрапили підприємства Метінвесту, АрселорМіттал Кривий Ріг та Інтерпайп.
“Ми зараз оцінюємо масштаби пошкоджень і шукаємо можливості відремонтувати виробничі об’єкти та відновити роботу. Але говорити про конкретні терміни поки зарано: пошкодження серйозні”, – сказав він.
На цьому тлі додатковим ударом для галузі стали нові обмеження ЄС. За словами Риженкова, встановлені для України квоти означають скорочення експорту сталі до Євросоюзу більш ніж на 60% порівняно з минулим роком.
“Це ще один негативний чинник, що посилює тиск на галузь”, – зазначив СЕО Метінвесту.
Ситуацію ускладнює і блокада чорноморських портів. За словами Риженкова, через неї українські виробники не можуть повноцінно переорієнтувати поставки на інші ринки, тому доступ до ЄС зараз має критичне значення.
“Через блокаду чорноморських портів ми не можемо експортувати продукцію на інші ринки. Тому європейський ринок для нас життєво важливий. Скорочення квот більш ніж на 60% це ще один удар по українській металургії”, – наголосив він.
Водночас Риженков звернув увагу на те, що російська сталь досі має доступ до європейського ринку.
“Це парадоксальна ситуація: обмеженнями по нас б’ють наші союзники, тоді як наші вороги й далі мають доступ до європейського ринку”, – сказав він.
За словами СЕО Метінвесту, така політика створює суперечність: ЄС надає Україні фінансову допомогу, але водночас обмежує можливості української промисловості самостійно заробляти та підтримувати економіку.
“З одного боку, ми вдячні за підтримку. З іншого – мені важко зрозуміти рішення, які обмежують можливості України самостійно себе забезпечувати й через які ми змушені знову просити про допомогу. У цьому немає логіки”, – зазначив Риженков.
Він запевнив, що українська промисловість підтримує євроінтеграцію та декарбонізацію, але нинішні умови війни не дозволяють здійснювати масштабні інвестиції такими ж темпами, як у мирних країнах. Тому ЄС має сформувати довгострокову стратегію інтеграції України у спільний ринок, яка враховуватиме війну, необхідність відновлення виробництва та реальні можливості українських підприємств.
Раніше в Метінвесті заявили, що у вересні був тиждень, коли в Україні вперше за 100 років не виплавили жодної тонни сталі. Потреби у відновленні української металургії вимірюються вже мільярдами доларів, зазначили в компанії.
Нагадаємо, в Україні пропонують створити фонд відновлення металургії. Механізм міг би передбачати залучення коштів міжнародних партнерів для закупівлі критичного обладнання в Європі і проведення аварійних ремонтів.
