Фото: pexels.com
Здавалося б, працівники 50-55 років є найціннішими кадрами на ринку праці. На їхню користь кажуть досвід, професійні навички, лояльність до роботодавця. Але в реальності ситуація дедалі частіше виглядає інакше. Фахівці віком понад 50 років стикаються з труднощами під час пошуку роботи, навіть якщо мають багаторічний досвід та високу кваліфікацію.
Однією із головних причин залишається вікова дискримінація, яка процвітає попри законодавчу заборону. Роботодавці хочуть наймати виключно молодь, пояснюючи такий вибір нібито більшою гнучкістю, готовністю до змін або кращим володінням сучасними технологіями. Якщо навіть в уряді постійно віддають перевагу не просто молодим, а дуже молодим обличчям, мабуть, не варто дивуватися, що претенденти 50+ часто отримують відмову ще на етапі розгляду резюме.
«Не той вік»
Дискримінація за різними ознаками, зокрема за віком, в Україні законодавчо заборонена, але це не означає, що її немає. Так, роботодавець не вказує вікові обмеження в оголошенні, та якщо він категорично не хоче брати на роботу фахівця 50+, кандидат просто марно витрачає час. Він буде ходити на співбесіди і в решті-решт йому відмовлять, вказавши іншу причину.
56-річна киянка Олена понад 30 років працювала бухгалтеркою. Після скорочення у 2023 році вона була впевнена, що швидко знайде нову роботу. За плечима – досвід роботи в приватних компаніях, знання сучасних бухгалтерських програм і бездоганна репутація.
Однак пошуки затягнулися більш ніж на пів року.
– На співбесідах мені постійно говорили, що резюме чудове, але потім обирали молодших кандидатів, – розповідає Олена. – Одного разу рекрутерка прямо сказала, що проблема не в моїй кваліфікації, просто «вік не той». Лише за сім місяців я знайшла роботу в компанії, яка шукала фахівця для складних фінансових проєктів.
Працевлаштування кандидатів 50+ – це реальна біда на українському ринку праці, вважає директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка Наталія Слинько. Вона особисто не першій рік порушує це питання та наголошує: роботодавцям потрібно звертати увагу не на вік кандидата, а на його енергію, стійкість, вміння працювати, професійні якості.
– Світ старішає, а в нас досі проблеми з віковими обмеженнями, – зазначила експертка у розмові з Коротко про. – Чимало роботодавців вважають, що людина у віці 50 років та старше не актуальна, не технологічна, відстає в усьому. І при цьому вони забувають, що саме це покоління сьогоднішніх 50+ запровадило всі технології, якими ми зараз користуємося.
У полоні стереотипів
Експерти наголошують: проблема працевлаштування людей 50-55+ в Україні часто пов’язана не з рівнем компетенцій, а зі стереотипами роботодавців, які вважають, що молодь більш гнучка, готова до змін та краще володіє сучасними технологіями. Додатковим аргументом є швидка цифровізація ринку. Багато професій вимагають впевненого користування сучасними програмами, онлайн-сервісами та інструментами штучного інтелекту. Для частини працівників, які десятиліттями працювали в іншому середовищі, адаптація до нових вимог може бути непростою.
Водночас у молодих спеціалістів свої проблеми, каже Наталія Слинько. І одна з найпоширеніших – ефект Даннінга-Крюгера. Це когнітивна упередженість, за якої люди погано виконують задачі, але дуже переоцінюють власні результати. Сучасні молоді спеціалісти часто вважають, що знають все на світі, хоча насправді вони знаходяться на самому початку шляху в своїй професії.
Проблем додають низькокваліфіковані ейчари та рекрутери, які не вміють оцінювати кандидатів, проте вважають, що вміють.
І, нарешті, олії в вогонь підливають керівники, які не навчені ані відбору персоналу, ані менеджерським скілам.
– Ця дискримінація призводить до сумних наслідків, – підсумувала експерт. – Негативний досвід призводить до того, що спеціалісти «у віці» навіть не претендують на посади, які їх гідні. В сьогоднішніх умовах, коли досвідчених фахівців не вистачає практично в усіх сферах, це катастрофа. І дуже прикро, що насправді все це стереотипи, проблем з кандидатами 50+ у більшості випадків немає. Можливо, раніше люди у цьому віці дійсно були не гнучкими та не готовими до змін, але зараз це зовсім інше покоління – професійне, класне, відкрите до всього нового.
Проте, додає експертка, більшість тих, хто не може знайти роботу, не знає, як презентувати себе не через досвід 20 років, а через вміння донести, яку проблему вони здатні вирішити і впевненість, що не здадуться, поки не знайдуть рішення. В той час як молодь радше піде себе в чомусь іншому шукати, кандидат 50+ вміє досягати успіху навіть в некомфорті.
Демографія переконує
Разом із тим демографічна ситуація в Україні поступово змушує бізнес переглядати свої підходи. Скорочення чисельності працездатного населення та дефіцит кадрів у багатьох галузях вже сьогодні змушують компанії активніше звертати увагу на кандидатів віком 50-55 років та старше. Особливо це стосується сфер виробництва, освіти, медицини, логістики та робітничих професій.
Директор консалтингової компанії «Михайлов та партнери» Віталій Михайлов погоджується: в Україні великі проблеми з демографією. Кількість випускників щороку зменшується, такими темпами за кілька років і конкурсів до вишів не буде. Тож, каже експерт, університети набиратимуть просто всіх, хто вийде на ринок.
– Можна прогнозувати, що до вишів підуть всі, адже у нас є шаблон: дитині обов’язково потрібна вища освіта, – зазначив Михайлов у розмові з Коротко про. – Це у Європі школу закінчив – і молодець. Якщо важко або не цікаво вчитися – працюй, скажімо, на будівництві. Більшість українських батьків платитимуть і тягнутимуть дітей до закінчення вишу, навіть якщо ця освіта їм не потрібна і ніколи не знадобиться. А через падіння конкурсів якість освіти падатиме все нижче та нижче.
Тож, прогнозує експерт, середній вік працівників зростатиме, а роботодавці будуть зговірливішими. Років 20 назад компанії не хотіли брати працівників 35+, потім – 45+, зараз – 50-55+. Дійде і до 65+, усьому свій час. Вік працівників зростатиме зі зростанням тривалості життя і зменшенням кількості молодих фахівців. У роботодавців просто не залишиться вибору.
“Досвід має значення”
І ось гарна новина. Для того щоб роботодавці та «дорослі» кандидати швидше йшли назустріч одне одному, Мінекономіки запускає проєкт «Досвід має значення». Ця програма є частиною заходів із реалізації Національної стратегії безбар’єрності на 2026 рік.
Проєкт має вирішити дві важливі проблеми українського ринку праці. З одного боку, бізнес дедалі гостріше відчуває нестачу кадрів: за даними EBA, 75% компаній повідомляють про дефіцит персоналу. З іншого боку – багато людей дорослого віку мають значний професійний потенціал, але для повернення на ринок праці їм потрібно оновити навички та адаптуватися до сучасних умов. При цьому, кажуть у Мінекономіки, стереотипи та вікові упередження часто стають додатковим бар’єром.
Модель проєкту передбачає три ключові складові.
Перша – навчальна програма для людей 50+, яка допоможе підготуватися до нового етапу в кар’єрі, оновити резюме, краще зрозуміти сучасні вимоги ринку праці та впевненіше проходити співбесіди.
Друга – зустрічі із роботодавцями та обговорення формату співпраці, які дозволяють перейти від абстрактного пошуку до конкретної розмови про роботу.
Третя – можливе працевлаштування або стажування у роботодавця тривалістю до 10 днів, під час якого людина може на практиці ознайомитися з робочими процесами, а компанія – оцінити її досвід, мотивацію і відповідність посаді.
Подати заявку на участь у проєкті «Дорослий стажер» можна за посиланням.
Фахівці ринку праці переконані, що найближчими роками значення працівників старшого віку лише зростатиме. Для цього необхідні зміни як з боку держави, так і з боку бізнесу: розвиток програм навчання протягом життя, підтримка перекваліфікації та подолання стереотипів щодо віку. Адже досвід, професійна зрілість і відповідальність залишаються цінними якостями, які не втрачають актуальності, коли людині виповнилося 50 років.
